Копійка-чешуйка московське царство

• Напис: читається ВЕЛ / ИК — частина титулу “Великий Князь”. Так писали титул царя після 1547 року — ЦРЬ IКНАSЬ ВЕЛIКI IВАН.
• Вершник: силует коня і вершника зі списом, але штемпель зношений, тому деталі слабкі. Це нормально, бо срібло м’яке і такі монети швидко стиралися.
Факти
Технологія. Це “луска” — срібний дріт різали на шматки за вагою, сплющували і били вручну між штемпелями. Через це заготовка неправильна і повний відбиток рідко влазить на поле.
Чому копійка. Після реформи 1535 року північна “новгородка” стала коштувати вдвічі більше за південну денгу, а в 1540-х її перейменували на копійку, бо на ній був вершник зі списом — “копьем”, і саме так пояснюють назву.
Як розрізняли. Для неписьменних зробили підказку: копійка — вершник зі списом, денга — з шаблею, щоб по малюнку було зрозуміло номінал.
Звідки “деньги”. Назва денга прийшла від тюркського tanga — срібна монета Золотої Орди, а слово “деньги” — це множина від денги.
Легенди
Про стертість. Кажуть, чим сильніше стертий вершник, тим довше монета ходила по руках. Такі затерті екземпляри — ознака, що нею реально платили на базарі, а не просто загубили одразу після карбування.
Про напис. Титул на такій маленькій монеті писали спеціально великими літерами, щоб навіть на обрізаній “лусці” було видно хоч частину слова “Цар” — це був спосіб показати владу нового титулу, введеного Іваном IV.