Копійка-чешуйка московське царство

На першому фото — аверс, вершник з списом. Тут навіть плащ видно, і кінь на повному скаку. Удар штемпеля був сильний, навіть подвійний — тому здається ніби два вершники наклалися один на одного. Це типовий брак для чешуйок.
На другому фото — реверс, і тут літери великі, рідкі і чіткі. Читається ЦРЬ і КНЯЗЬ. Це почерк майстрів Михайла Федоровича Романова, першого Романова, десь 1630-ті роки
Факт про цю:
Чим світліша чешуйка — тим більше в ній справжнього срібла. Твої перші 6 монет були чорні, бо там срібла 30-40%, решта мідь. А ця — десь 80-90% срібла, тому вона не позеленіла, а просто потемніла. Це означає, що твій гаманець збирався довго — в ньому є і старі, хороші монети 1630-х, і пізні, погані 1690-х. Людина їх просто накопичувала років 50.
Легенда саме про такі світлі:
Світлі, дзвінкі чешуйки називали “ясними”. Козаки вірили, що якщо таку покласти під язик перед боєм — не будеш боятися. А якщо кинути в келих з горілкою і випити — не сп’янієш.