Копійка-чешуйка московське царство

• Вершник — тут він дуже чіткий: кінь в галопі, вершник в довгому плащі, спис навскоси через все поле. Це класична копійка — саме спис і дав їй назву. На дензі був би вершник з шаблею.
• Напис — великі літери, добре читається Ш — частина імені царя. Такий шрифт з масивною “Ш” характерний для Олексія Михайловича (1645-1676), коли написи почали робити крупнішими, щоб влізли на вузьку “луску”.
Факти
Технологія. Монету називають “чешуєю”, бо її робили з дроту: срібний дріт різали на шматки за вагою, сплющували і били молотом між штемпелями. Через неправильну заготовку повний малюнок майже ніколи не вміщається на поле. Сам процес описували як розплющування сильним ударом між парою штемпелів.
Звідки назва. Назва денга пішла від тюркського tanga — срібної монети Золотої Орди, а слово “деньги” — це множина від неї. А копійка отримала назву від “копья” — списа, який тримає вершник.
Реформа. Після реформи 1535 року північна “новгородка” почала коштувати вдвічі більше за південну денгу-московку, а в 1540-х її з вершником зі списом почали називати копійкою.
Візуальна підказка. Щоб неписьменні люди розрізняли номінал, зробили різницю: копійка — зі списом, денга — з шаблею.
Легенди
Про плащ. Кажуть, розвіяний плащ вершника на копійці — це не просто деталь. Майстри вірили, що чим сильніше розвивається плащ, тим швидше монета “полетить” по торгових шляхах.
Про великі літери. За легендою, за Олексія Михайловича літери навмисно збільшили, щоб навіть на обрізаній “лусці” можна було прочитати хоч частину імені царя і не сплутати з фальшивкою