Копійка-чешуйка московське царство

Факти, які треба знати
1. Звідки “луска”. Ці монети називають “чешуя” через технологію: срібний дріт різали на шматки за вагою, сплющували і били вручну між штемпелями. Через це заготовка неправильна і повний малюнок майже ніколи не влазить на монету. Виготовляли їх буквально сильним ударом руки між двома штемпелями.
2. Реформа Олени Глинської 1535 року. До цього ходили південні “московки” — денги, і північні “новгородки”. Після реформи північна новгородка стала коштувати вдвічі більше за денгу. А в 1540-х новгородки із вершником зі списом почали називати копійками.
3. Як відрізняли неписьменні. Спеціально для ринку зробили візуальну різницю: копійка — вершник зі списом, денга — з шаблею, щоб люди без грамоти розуміли номінал.
4. Звідки слово “гроші”. Назва денга має азійське коріння, від тюрксько-монгольського tanga або tenga — “срібна монета”. Вона прийшла через данг Золотої Орди. Сучасне російське “деньги” — це просто множина від слова денга.
Легенди
Легенда про Грозного. Кажуть, Іван IV наказав карбувати ці монети одразу після коронації як царя у 1547 році, щоб показати новий титул ЦРЬ IКНАSЬ ВЕЛIКI IВАН — “Цар і Великий Князь Іван”. Тому майже всі такі знахідки — з його титулом.
Легенда про щастя. У нумізматів є прикмета: повний вершник на “лусці” — велика удача, бо через криву заготовку 90% монет обрізані. А ще кажуть, що носити денгу в гаманці притягує гроші, бо від неї пішло саме слово “деньги”.