Копійка-чешуйка московське царство

• Вершник — класика: кінь в галопі, вершник з плащем, спис опущений вниз. Деталі ніг коня і плаща чіткі — штемпель був не зношений.
• Напис — читається ША / ЕР / КН — частина титулу ЦАРЬ. Літери широкі, з засічками — це почерк 1630-1650-х років.
Факти
Що таке “чешуя”. Срібний дріт різали на шматки за вагою, сплющували і били молотом між штемпелями. Тому форма неправильна і малюнок завжди обрізаний. За це і прозвали “лускою”.
Звідки копійка. Після реформи 1535 року північна “новгородка” стала вдвічі дорожчою за денгу і отримала назву від списа — “копье”.
Різниця. Щоб неписьменні розрізняли, копійка — зі списом, денга — з шаблею.
Назва грошей. Денга пішла від тюркського tanga — монета Золотої Орди, а “деньги” — множина від неї. Титул ЦРЬ IКНАSЬ ВЕЛIКI з’явився за Івана IV після 1547 року.
Легенди
Про чіткий штемпель. Чим чіткіший вершник, як тут, тим раніше монету зняли з карбування — перші удари новим штемпелем вважалися найякіснішими.
Про “ША”. Велике “ША” в центрі напису майстри називали “вікном царя” — через нього наче видно, чи справжнє срібло всередині.
Про плащ. Розвіяний плащ вершника — не просто мода. Вірили, що він “розганяє” бідність, тому такі монети любили тримати в гаманці.