Копійка-чешуйка московське царство

• Вершник — вертикальний спис строго по центру, це головна ознака. Кінь з піднятою ногою, вершник з розвіяним плащем, під копитами навіть видно літери монетного двору. Така постановка списа — це новгородська школа, коли заготовка була вузька.
• Напис — велика буква Д і В — частина титулу “ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ”. Шрифт жирний, з крапкою всередині “О” — це 1650-ті, Олексій Михайлович.
Факти
Технологія. Це “чешуя” — срібний дріт різали на шматки за вагою, сплющували і били молотом між штемпелями. Через неправильну форму повний малюнок ніколи не влазить.
Назва. Денга прийшла від тюркського tanga — монета Золотої Орди, а “деньги” — множина від неї. А копійка — від списа “копье”.
Реформа. Після реформи Олени Глинської 1535 року північна новгородка стала вдвічі дорожчою за денгу і почала називатися копійкою.
Підказка для неписьменних. Копійка — зі списом, денга — з шаблею. По цьому і розрізняли.
Легенди
Про вертикальний спис. Казали, що вертикальний спис — це “оберіг”. Таку монету клали під поріг нового дому, щоб захистити від злиднів — спис наче “проколює” бідність.
Про точку в “О”. Крапка всередині букви “О”, як на цьому фото, — це не дефект, а знак майстра. Майстри вірили, що така точка — “око”, яке стежить, щоб монету не підробили.
Про чіткість. Чим чіткіший вершник, як тут, тим новіший був штемпель. За легендою, перші 100 ударів новим штемпелем вважалися щасливими.