50 рублів 1982 р. СРСР Облігація Державної внутрішньої виграшної позики

50 рублів 1982 р. СРСР Облігація Державної внутрішньої виграшної позики

Держава постійно “позичала” гроші у власного населення. Офіційно – добровільно, фактично – майже примусово. На заводах, в колгоспах і в армії з зарплати автоматично вираховували гроші за облігації. Потім раз на рік проводили тиражі – розіграші, і можна було виграти.
1. 15 мовами на одній бумажці. Той дрібний текст під гербом СРСР – це не просто візерунок. Це назва позики “Державна внутрішня виграшна позика 1982 року” написана на 15 мовах всіх союзних республік. Там є і українською: ДЕРЖАВНА ВНУТРІШНЯ ВИГРАШНА ПОЗИКА 1982 РОКУ.
2. Можна було виграти “Волгу”. На звороті у тебе таблиця виграшів. Держава випускала позику на 20 років – з 1 січня 1982 до 1 січня 2002. За цей час мало бути 20 тиражів на рік. Розігрували від 100 до 10 000 рублів. А найкрутіше – за 50-рублевою облігацією можна було виграти автомобіль “Волга”, хоча на цій купюрі це не написано, це було в загальних умовах. Шанс виграти був 32% – тобто приблизно кожна третя облігація мала бути виграшною.
3. Це гроші, які згоріли. Ця позика пережила розпад СРСР. У 1991 році СРСР зник, а борги залишилися. Росія як правонаступниця мала виплачувати до 2002 року. Але через гіперінфляцію 90-х 50 рублів 1982 року перетворилися в копійки. В Україні такі облігації остаточно знецінилися і їх перестали виплачувати після 1996 року, коли ввели гривню.
4. Чому 1982-й особливий. Це була остання “брежнєвська” позика. Брежнєв помер в листопаді 1982-го, а позику випустили ще при ньому. Після неї СРСР більше не випускав масових виграшних позик – економіка вже сипалася.